8 вересня 2021 року відбувся третій KOVALSKA MEETUP, на якому представники ком’юніті архітекторів, урбаністів, девелоперів та містян обговорювали, які рішення шукати для розвитку колишніх промислових зон у межах міста.
Спікерами виступили:
- Анастасія Пономарьова, співзасновниця в urban curators. Досліджує проблематику ревіталізації промислових територій, культурні та соціальні аспекти урбаністичних практик.
- Юрій Філюк, виконавчий директор Promprylad Renovation, інноваційного центра на базі старого заводу в Івано-Франківську.
- Остап Іванів, архітектор APA Wojciechowski, автор мастер-планів бізнес-парку NUVO та UNIT.City.
Юрій Філюк наголосив, що сьогодні девелопери починають заходити в промзони міст, бо решта територій під забудову вже закінчились і робоче рішення — це акцентувати на комерційно успішних прикладах ревіталізації.
«Важливо демонструвати комерційно успішні приклади ревіталізація промзон, тоді девелопери матимуть альтернативу зведенню чергового закритого ЖК на цих просторах. Promprylad в Івано-Франківську — гарний кейс, бо він приносить прибуток інвесторам і водночас виступає точкою тяжіння містян, поєднує в собі об’єкти нової економіки, урбаністики, сучасного мистецтва та освіти», — зазначив Філюк.
Анастасія Пономарьова виділила три основні погляди на занедбані промзони в Україні:
- Колишні або теперішні працівники цих підприємств романтизують минуле, сумують за тими часами, коли все працювало на повну, і хотіли б їх повернути.
- Молодь зазвичай знаходить романтику саме у занедбаності цих просторів, вона збуджує їх фантазію. Вони цінують теперішній стан речей.
- Девелопери дивляться у майбутнє, хочуть використати цю територію собі на користь, щоб вона почала приносити прибуток.
На її думку, дуже важливим є діалог між носіями усіх трьох поглядів.
Остап Іванів вважає, що зараз Київ — це місто міст (сегментів). Його дуже важко систематизувати, бо все залежить від доброї волі девелопера — немає нічого, що змусило б його слідувати певним нормам.
«Я живу в Варшаві, і це хороший приклад пострадянського міста. 30 років назад там був ухвалений стратегічний Master plan, на основі якого містяни протягом 4-5 років працювали над Zoning plan. У його розробці взяли участь всі стейкхолдери, тобто всі групи жителів Варшави. Таким чином, було створено каркас міста, а потім на це залучені інвестиції. Девелоперам і навіть архітекторам у Варшаві прийняті норми залишають мінімальну кількість вільних рухів», — підкреслив Іванів.
